Як вибрати камін для квартири

Традиційно вважається, що каміни встановлюються в котеджах, приватних будинках і на дачах. Однак спеціальні технологічні каміни для квартир успішно монтуються в багатоповерхівках. Головне, правильно вибрати модель. До приладів висуваються дві вимоги: нагрівати кімнату та прикрашати інтер’єр. Під час вибору моделі варто враховувати планування квартири, місце встановлення та безпечність. Під каміном не може бути електричної мережі й інших комунікацій, а сам пристрій має розміщуватися та працювати так, щоб не спричиняти загрозу пожежі.

Також значної уваги заслуговує площа встановлення, адже каміни можна монтувати в приміщеннях не менше 50 м². Варто відразу визначитися з матеріалом камери горіння та способом монтажу. Каміни бувають настінними, острівними, вбудованими, кутовими. Важливий критерій вибору – бюджетна спроможність покупця. Крім початкової вартості, треба враховувати витрати на монтаж і паливо.

Каміни для квартири: які бувають

Обігрівальні прилади відрізняються за багатьма критеріями. Один із найголовніших – тип палива. Він визначає конструкцію та принцип роботи каміна. Залежно від цього параметру, камінне обладнання для квартир буває:

1. Твердопаливне. Це традиційні прилади, що працюють на дровах. Вони створюють затишну та теплу атмосферу. Однак використання ускладнене необхідністю вбудовувати димар. Тому твердопаливні каміни – вибір для старого житлового фонду, де збереглися пічні димоходи, тих новобудов, де передбачена можливість монтажу, та квартир, розташованого на останньому поверсі.

2. Газове. Схоже на твердопаливне за принципом роботи та влаштуванням. Однак для монтажу треба одержати дозвіл від газової та пожежної служб. Газові каміни для квартир установлюються з димоходом, який потрібно замаскувати.

3. Електричне. Оптимальний вибір для квартирних умов. Електрокамін не вимагає дозволів, за винятком потужних моделей, що потребують окремого кабелю. Прилад не утворює продуктів горіння, тому не передбачає димоходу. Електрокамін можна вбудовувати (в меблі, стіну) чи ставити серед кімнати. Він прикрашає квартиру й імітує горіння. Прилад виручить у холодні дні міжсезоння, коли централізоване опалення не працює.

4. Біокаміни. Тренд, що став популярним нещодавно. На відміну від попередніх типів, обігрівач не потребує погодження на встановлення, наявності димаря чи електромережі. Він складається з декоративного корпусу та вогнища, де згорає біоетанол. Камін на біопаливі пропонується в різноманітних формах. Вони виготовляються з пластику, скла, металу.

Незалежно від типу обігрівача, необхідно, щоб у приміщенні була вентиляція. Виняток становлять тільки прилади на біопаливі.

Типи камінів за способом розміщення

Найпопулярніше місце для розміщення – стіна. Обігрівач ставлять упритул до неї або вбудовують. Спосіб встановлення визначають за функцією приладу – прикрасити кімнату чи нагріти її. Розрізняють 4 типи камінів:

• настільні;

• підлогові;

• підвісні;

• вбудовані.

Настільні моделі особливо зручні для невеликої площі, бо можуть встановлюватися в будь-якому місці, наприклад, на столі чи поверхні меблів. Зазвичай це мінікаміни для квартири на біоетанолі. Підлогові обігрівачі також ставлять, де зручно. До цієї категорії належать деякі електромоделі, печі-каміни на дровах і біокаміни. Серед їхніх переваг – відсутність необхідності монтажу та облицювання.

До підвісних належать тільки біо- й електромоделі. Вони встановлюються на стіну, як кухонні шафи. Достатньо лише підібрати міцне кріплення. Вбудований камін – класичний обігрівальний прилад. Зазвичай, це твердопаливні моделі, що вимагають димоходу, теплоізоляційної підкладки на підлогу та стіни. Прилади облицьовують різними матеріалами.

Встановлення каміна у квартирі: основні кроки

Розглянемо монтаж класичного приладу на твердому паливі. Після визначення місця, де він стоятиме, необхідно підібрати інструменти: рівень, тару для змішування будівельної суміші, кельму, болгарку, молоток. Послідовність дій така:

1. Захист підлоги та стін. Для цього радять використовувати вогнетривкі металеві листи або керамічну плитку.

2. Будівництво п’єдесталу. Подіум виготовляється із цегли чи каменю. У квартирах старого фонду варто розрахувати, чи витримає перекриття додаткове навантаження.

3. Встановлення труби. У стіні роблять отвір, ставлять одно- або двоконтурну трубу.

4. З’єднання труби з основним обладнанням. Місце має бути добре загерметизоване. Це важливо для безпеки, щоб дим не заходив у квартиру, а також для нормальної тяги, відповідно, коректної роботи каміна.

5. Встановлення димаря. Зверху на ньому має бути металева парасолька. Щоб опади не потрапляли під дах, необхідно загерметизувати місце встановлення.

6. Фінішні роботи. Проводиться декоративне облицювання конструкції та зони навколо.

Після самостійного встановлення не завадить, щоб конструкцію перевірив фахівець, адже щілини в кладці чи недостатньо загерметизований димохід можуть призвести до отруєння чадним газом.

Наведений алгоритм приблизний. Усе залежить від типу приладу. Електричні каміни для квартири та моделі на біопаливі не потребують специфічного встановлення. Достатньо поставити прилад і користуватися ним відразу після придбання. У продажу є готові твердопаливники, що не потребують зведення п’єдесталу або ізоляції підлоги та стін.